Трапляється повсюдно. Пошкоджує суницю, малину та інші культури.

Жук завдовжки 5 – 6 мм, чорного кольору, вкритий золотистосірими лусочками, які маскують основний колір; надкрила опуклі, зрослися, з рядами поздовжніх крапчастих борозенок, перетинчасті крила не розвинені й жуки не літають; ноги й вусики світліші. Яйце розміром 0,65 мм, жовтуватобіле, блискуче. Личинка — 6 – 7 мм, жовтуватобіла, зі зморшкуватим тілом і жовтою головою, безнога. Лялечка завдовжки 5,5 – 6 мм, біла, вкрита рідкими шипиками.

Трапляються лише самки; розмножуються партеногенетично. Зимують статевонезрілі жуки в поверхневому шарі ґрунту, під сухим листям, у кущах суниці. Можуть зимувати личинки в ґрунті на глибині 4 – 10 см.

Навесні за середньодобової температури повітря 12 – 14 °С (кінець квітня — початок травня) виходять жуки і додатково живляться, обгризаючи листки з країв.

Жуки активні у вечірні години, вдень ховаються біля основи рослин на ґрунті. Яйця відкладають групами по 2 – 3 (до 60 – 70) за прилистки і заливають їх виділеннями, які твердіють на повітрі. Відкладання яєць триває більше двох місяців. Плодючість — 400 – 500 яєць. Личинки, які відродились через 10 – 14 діб, проникають у ґрунт, де спочатку живляться молодими корінцями суниці й малини, потім пошкоджують більші корені. Основна маса личинок розміщується на глибині 4 – 6 см у радіусі 3 – 15 см від центра рослини. Личинки розвиваються 30 діб; наприкінці червня заляльковуються. На розвиток лялечки потрібно 12 – 16 діб. Жуки виходять у липні. Можуть відкладати яйця, з яких відроджуються личинки, що залишаються на зимівлю. У вересні жуки переходять у місця зимівлі. Частина з них може жити 2 – 3 роки, зберігаючи здатність до відкладання яєць.

Поряд з личинками сірого, або землистого, кореневого довгоносика коріння суниці можуть пошкоджувати личинки кропивного листкового довгоносика — PhyllobiusurticaeDeg. і чорного скосаря — OtіorhynchusovatusL. Жуки цих видів пошкоджують листя.

Серед ворогів кореневих довгоносиків найефективніші жужелицібігунчики з роду Bembidion.

Заходи захисту. Дотримання правильної сівозміни й просторова ізоляція нових посадок від старих насаджень не менш як на 500 м. Осіння оранка ґрунту. При чисельності, що перевищує 2 – 3 жуки на 10 рослин, — обприскування суниці інсектицидами до цвітіння.