Це водний розчин аміачної селітри та карбаміду у співвідношенні 1:1, в якому не міститься вільного аміаку, і тому має певні технологічні переваги перед твердими азотними добривами при застосуванні.

Виробляються марки КАС-28, КАС-30, КАС-32, в яких масова частка азоту становить відповідно 28,30, 32 %. КАС-32 кристалізується при 0° С, тоді як КАС-30 - при -9° С, а КАС-28 - -17°С. Тому в холодну погоду краще використовувати КАС-28.

У КАС містяться амонійна, амідна та нітратна форми азоту, завдяки чому добриво діє пролонговано, а рослини забезпечуються трьома формами азоту впродовж вегетації.

Суміш містить 50 % амідної форми азоту, 25 % аміачної та 25 % нітратної.

Всі форми у добриві не летючі і не спричинюють втрат азоту, тому його можна вносити поверхнево без загортання в ґрунт. Нітратна і аміачна форми є безпосередньо доступні для рослин. Спочатку засвоюється нітратний азот, який дуже рухомий у ґрунті. Аміачний азот затримується в ґрунті і не вимивається у глибші шари. При внесенні КАС у грунт ця форма акумулюється в орному шарі і стає доступною для рослин впродовж вегетації. Частина аміачної форми перетворюється у нітратну. Амідна форма в ґрунті трансформується у аміачну, а пізніше в нітратну. Така система засвоєння азоту робить КАС добривом швидкої та тривалої дії.

КАС має широкий спектр використання: для прикореневого підживлення рослин, основного внесення під оранку і передпосівну культивацію, для внесення на поверхню ґрунту до сівби чи після сівби.

КАС не рекомендується для стандартного листкового внесення (живлення через листки).

Під час внесення досягається висока точність дозування і рівномірність розміщення на поверхні ґрунту. Використання КАС можна поєднувати із мікроелементами, пестицидами, регуляторами росту рослин, що мінімізує витрати на їх застосування.

 

1.  Добрива вносять спеціально обладнаними обприскувачами. Добриво має контактувати лише з кислотостійким металом і керамічними розпилювачами. КАС вноситься за допомогою спеціальних плоскоструменевих грубокраплистих розпилювачів з великими отворами, або розливних труб, що служать для рядкового або смужного внесення. Робочий тиск в обприскувачі має бути низьким.

2.  На відміну від пестицидів і добрив для листкового внесення (карбамід, MgS04 + H20, мікродобрив на хелатній основі тощо), які передбачають старанний дрібнокраплистий розпил рідини і повне покриття нею листкової поверхні, КАС вноситься цілковито іншим способом. Розпилювачі мають формувати великі краплини розчину, які під своєю вагою спадають (скапують) з листків на ґрунт. Цей спосіб зменшує покриття розчином листкової поверхні і запобігає її пошкодженню (опікам).

3.  КАС вноситься лише на суху листкову поверхню. На вологих рослинах навіть крупні краплі розчину не стікають на ґрунт, що призводить до опіків. Тому не можна вносити КАС після дощу, ввечері та ранком, коли є роса.

4.  Краще вносити КАС за допомогою спеціальних розливних труб, особливо на широкорядних посівах, на схильних до опіків культурах у пізніх фазах вегетації.

5.  КАС не можна розчиняти у воді з метою зменшення гектарної норми азоту і обприскувати таким розчином рослини. Є великий ризик підпалити рослини (викликати опіки). Найбільше непорозумінь щодо внесення КАС пов'язано власне з тим, що це добриво помилково вносять так, як пестициди.

 

КАС рекомендується застосовувати в інтенсивній технології вирощування озимої пшениці для позакореневого листкового підживлення за такою схемою:

перше підживлення проводиться у період весняного відновлення вегетації в дозі N30 60,

друге - у фазі виходу в трубку - N30,

третє -на початку колосіння N20. Об'єм робочого розчину повинен бути не менше 200-300 л/га (Каталог мінеральних добрив від ДП "Райз-Агросервіс" на 2006р.).

Одночасно рекомендується вносити мікроелементи (Кристалони, Тенсо-Коктейль).