Внесення азоту до сівби або восени в підживлення у кількості 30-40 кг/га д.р. доцільне, якщо:
- після попередника в ґрунті лишилося менше 30 кг/га азоту;
- приорано велику кількість соломи;
- незадовільна структура ґрунту;
- шкідники пошкодили сходи ріпаку;
- до завершення осінньої вегетації ріпак не формує 3-4 листки.
Приріст маси ріпаку і його ріст у висоту розпочинається навесні дуже рано. Дуже важливо в цей час забезпечити рослини азотом.
Нестача азоту навесні призводить до:
- швидшого росту навесні головного пагона;
- зменшення кількості бокових гілок;
- більш раннього цвітіння і скорочення його тривалості;
-зменшення кількості стручків;
-різкого зниження продуктивності посівів.
Тому перше підживлення азотними добривами (N60-100) проводять якнайшвидше, найкраще по тало-мерзлому ґрунті. Найкращим добривом для першого підживлення є аміачна селітра. Для одержання високого врожаю норма внесення азоту повинна наближатися до N100. Вдругеазот найкраще внести через три тижні після першого, прив'язавши його до фази початку росту стебла. Норма внесення М40-90(табл. 5) у вигляді аміачної селітри.
Втретє посіви підживлюють на легких ґрунтах, де можливе швидке вимивання азоту в глибші шари, або на високоврожайних (30-40 ц/га) площах. Строк третього внесення азоту - початок цвітіння - до середини цвітіння. Використовують аміачну селітру або карбамід. Азот цього підживлення сприяє росту стручків і підвищує масу насіння. Для формування 1 т насіння необхідно внести N50-60. Загальна норма азоту для одержання 35-40 ц/га повинна становити приблизно N200.
Вегетативна маса озимого ріпаку інтенсивно наростає впродовж 2-3 тижнів після відновлення вегетації (розпочинає вегетацію за температури 1-3°С) і в цей період потрібно найбільше азоту. Тому майже 80-90% азоту вноситься в перші два підживлення. Підвищені вимоги до забезпечення азотом є також під час росту генеративних органів і формування зерна. Тому важливим є підживлення у фазі цвітіння.
Таблиця 5 - Строки і норми підживлення азотними
добривами для одержання 30-40 ц/га насіння
|
№ підживлення
|
Строки внесення
|
Норма внесення, кг/га
|
Інтервал між внесенням
|
|
І
|
Рано навесні по тало-мерзлому грунті
|
N 60-100
|
-
|
|
II
|
Початок інтенсивного росту стебла у висоту
|
N 40-90
|
через 18-28 днів після першого
|
|
III
|
Початок цвітіння -середина цвітіння
|
N 0-40
|
через 40--50 днів після першого
|
Можливе позакореневе внесення азоту восени і навесні до фази бутонізації. Ріпак менш схильний до опіків, ніж зернові. Використовують карбамід 12% концентрації, тобто 12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га або не більше N15. Проводять два-три обприскування: на початку вегетації, за висоти рослин 10-15 см, у фазі бутонізації. Не рекомендується виконувати позакореневе підживлення у фазі цвітіння.