1. Значення, походження та поширення коріандру

Значення
У насінні (плодах) коріандру міститься 1,4-2,1% ефірної оліїта від 18 до 28% жирної олії. До складу ефірної олії входить понад 20 компонентів. Основними з них є терпеновий спирт ліналоол (60-80 %), що має запах конвалії, гераніолах запахом троянди, іонон із запахом фіалки. Коріандрову ефірну олію і продукти її переробки використовують при виготовлені парфумерних і косметичних виробів, для ароматизації харчових продуктів і ліків. Цілі плоди коріандру використовують як приправу в хлібопеченні, при консервуванні огірків, м'яса, оселедців, виготовленні соусів, ароматизації лікерів та ін. Як засіб народної медицини поліпшує апетит, допомагає при простудних та шлункових захворюваннях, має жовчогінну, антисептичну, заспокійливу, відхаркувальну, в'яжучу дію. Жирну олію застосовують для потреб миловарної, текстильної, поліграфічної, металургійної промисловостей. Після відгонки олії одержують шрот (вміст білка до 30 %), який є цінним кормом для всіх видів худоби й птиці. Коріандр - один із кращих медоносів, що дає мед високої якості. Вирощують коріандр і для одержання пряної зелені. У ній міститься вітамін С, В, РР, каротин. Молоді рослини мають різкий неприємний запах, тому коріандр часто сіють для відлякування гризунів.
 
Походження і поширення.
Коріандр походить із Східного Середземномор'я і належить до древніх культурних рослин. Його вирощували в Індії, Палестині, у країнах Сходу, а з IX століття ця рослина поширилась у Європі. Вирощується коріандр у Кіровоградській, Миколаївській, Луганській областях та в Криму. У 1992 році посівна площа в Україні становила 14,3 тис.га. У 1995 році зменшилась до 284 га, а в 1998 році знову зросла до 4000 тис.га. Сіють коріандр в основному фермерські й приватні господарства, на присадибних ділянках, де важко провести точний облік посівних площ. Урожайність насіння коріандру - 6-10 ц/га. При дотриманні всіх вимог технології на сортодільницях збирають по 25-32 ц/га.