1. Значення, походження та поширення м'яти перцевої

Значення
Ефірну олію добувають із листків (2-4 %), суцвіть (4-6 %), стебел (до 0,3 % від маси сухої речовини). Складовими частинами м'ятної олії є ментол (41-84 %), ментон (9-25 %), пінен, лимонен та інші речовини. Чим більше в олії ментолу, тим вища її якість. Ментол має здатність розширювати судини серця, головного мозку, легень. Ще Пліній Старший (Рим) писав, що запах м'яти збуджує роботу мозку, тому студентам рекомендувалось носити вінки з м'яти. М'ятну олію використовують у фармацевтичній, харчовій, парфумерній, лікеро-горілчаній промисловості. Листя м'яти застосовують у медицині та як прянощі при квашенні і консервуванні овочів. Свіже й сухе листя використовують для ароматизації різних страв, напоїв, чаю, оцту. Містить аскорбінову кислоту (до 25 мг %), каротин (до 8 мг %), рутин (до 14 мг %), має характерний освіжаючий прохолодний смак.
Відвари з м'яти допомагають при захворюваннях дихальних органів і шлунку, при стенокардії, запамороченні, мають знеболюючу, судинорозширюючу і заспокійливу дію.
 
Походження та поширення
Походить м'ята з Англії, де її вирощують з XVII століття. В Україні м'яту стали вирощувати в XVIII столітті і вона була основною ефіроолійною культурою. Традиційні райони вирощування: Черкаська, Сумська, Полтавська, Чернігівська, Київська області. Проте в 90-х роках значно зменшились посівні площі м'яти. Урожай сухої надземної маси становить 15-20 ц/га.