У зв'язку з тим, що озиме жито в основному вирощують на легких малородючих дерново-підзолистих ґрунтах, воно дуже позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добривТак, за даними науково-дослідних установ внесення 30-40 т/га органічних добрив на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся сприяє підвищенню врожаю на 7 - 8 ц/га. З органічних добрив використовують гній, торфогнойові компости, збагачені фосфоритним борошном. На ґрунтах Полісся вносять 30-40 т/га, на сірих лісових і чорноземних ґрунтах Лісостепу - 20-25 т/га органічних добрив здебільшого під попередники озимого жита, яке добре використовує їх післядію. У районах достатнього зволоження на малородючих ґрунтах висівають пожнивно люпин на зелене добриво, який приорюють одночасно з внесенням фосфорно-калійних добрив.
Маючи на увазі, що озиме жито менш стійке до вилягання ніж пшениця, відповідно і норми мінеральних добрив під нього нижчі. Крім того, жито краще за пшеницю засвоює поживні речовини з ґрунту.
Потреба в мінеральних добривах визначається за результатами ґрунтових аналізів і розраховується на запланований урожай. Залежно від родючості ґрунту під жито вносять повне мінеральне добриво в нормах N 4 5 - 9 0 P 4 5 - 9 0 K 4 5 - 9 0 кг/га. Фосфорно-калійні добрива, як і під пшеницю, вносять під основний обробіток. Із фосфорних добрив можна використовувати фосфоритну муку, яка на дерново-підзолистих фунтах не поступається за ефективністю суперфосфату. Під час сівби в рядки доцільно внести 50 кг/га (Рю) гранульованого суперфосфату.
Азотні добрива використовують, як правило, для підживлення жита. Перше підживлення (30-60 кг/га) проводять на другому етапі органогенезу, друге - на четвертому (30 кг/га). На дерново-підзолистих ґрунтах до сівби жита також вносять 30-40 кг/га азоту.
На кислих ґрунтах обов'язково проводять вапнування, використовуючи 3 - 5 т / г а вапнякових добрив.