Підготовка насіння, сорти льону-довгунцю.
Для сівби використовують очищене, відсортоване насіння льону з чистотою 98-99%) та схожістю 90-95%. Воно повинно бути знезаражене від хвороб, чистим від бур'янів та інших домішок, однорідним за розміром і добре виповненим, коричневого кольору, блискучим, гладеньким, незатхлим і незгірклим.
Для підвищення схожості та енергії проростання проводять повітряно-тепловий обігрів насіння впродовж 4—5 днів на сонці. Його насипають тонким шаром 5-10 см на току, або на брезенті і кілька разів на день перелопачують. Протруєне насіння повітряно-тепловому обігріванню не піддають.
Протруюють насіння протруйниками вітавакс 200 (1,5-2 кг/т), вітавакс 200 ФФ (1,5-2,0 кг/т).
Для підвищення стійкості рослин льону до хвороб (бактеріоз, поліспороз) доцільно до протруйника додати мікроелементи (див. Удобрення). Часто для захисту сходів від льонової блохи насіння обробляють також інсектицидами.
Для вчасного збирання і покращення умов вилежування трести (серпень) перевагу слід віддавати ранньо- та середньостиглим сортам льону. Ранньостиглі сорти мають вегетаційний період тривалістю 65-75 днів, середньостиглі - 76-85 днів, пізньостиглі - 86-105 днів.
 
Спосіб сівби.
Дружні сходи, вирівняний стеблостій, високий урожай, забезпечує такий спосіб сівби, при якому насіння рівномірніше розподіляється на площі, загортається на однакову глибину. Для цього льон-довгунець сіють переважно вузькорядним способом з шириною міжрядь 7,5 см за допомогою сівалок СЗЛ-3,6;СЗ-3,6А-02, СЗ-5,4-02 або пневматичними типу "Містраль". Приінтенсивній технології вирощування для догляду за посівами залишають незасіяними постійні технологічні колії, перекриваючи 8-й і17-й висівні апарати (як при вирощуванні зернових культур) для внесення добрив, гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів.
Збільшення ширини міжрядь погіршує рівномірність стояння рослин на площі, вони загущуються в рядках.
На насіннєві цілі льон-довгунець сіють широкорядним (45 см) або стрічковим способом (45x7,5x7,5 см) з меншою нормою висіву.
 
Глибина загортання насіння.
Насіння льону дрібне, має невеликий запас поживних речовин, тому сіють його мілко. На суглинистих та оглеєних ґрунтах оптимальна глибина загортання насіння 1-1,5 см, на легких супіщаних 1,5-2 см, але не більше З см. Якщо насіння лягає глибше 3 см, сівбу припиняють, поле додатково коткують і слідом сіють. При загортанні насіння глибше як на З см сходи зріджуються, формується нерівномірний стеблостій. Збільшення глибини сівби до 5 см різко знижує схожість: сім'ядолі не можуть пробитися на поверхню ґрунту й гинуть. Велике значення має те, що льонові сівалки укомплектовані анкерними сошниками, які ущільнюють "насіннєву" борозенку, підтягують вологу з нижніх шарів ґрунту, забезпечують рівноглибоке загортання насіння пухким ґрунтом, одночасні сходи рослин і рівномірний їх розвиток.
 
Норма висіву.
Морфологічна будова стебел льону та кількість нормально розвинутих коробочок на 1 стеблі значною мірою зумовлюється густотою стеблостою. У загущених посівах (до допустимої межі) стебла тягнуться у висоту і виростають тоншими, елементарні волокна в них утворюються тонкі і видовжені, тому волокно більш гнучке і міцне, ніж при розрідженому стоянні рослин. У зріджених посівах формуються товстіші стебла рослин з меншим вмістом волокна та гіршої якості. Кількість насіннєвих коробочок, навпаки, більша на стеблах зріджених посівів.
Оптимальна густота рослин перед збиранням для стійких до вилягання сортів становить 2000-2200 шт./м2 (20-22 млн./га), для середньостійких - 1800-2000 шт./м2 (18-22 млн./га). Така густота забезпечується висіванням у добре підготовлений ґрунт 25-28 млн./га (125-150 кг/га) і 22-25 млн./га (110-130 кг/га) насіння. Сорти, стійкіші до вилягання (Могильовський), сіють з 25-27 млн./га, а менш стійкі (Томський 16, Український 2) - 23-25 млн./га.
На родючих ґрунтах для уникнення вилягання льону норму висіву зменшують на 10-15%, на важких суглинистих, навпаки, її настільки ж збільшують.
 
Строк сівби.
Льон-довгунець - культура ранніх строків сівби. Сіють його в оптимально ранні строки, одночасно з ранніми ярими зерновими культурами, або зразу ж після завершення їх сівби. Обов'язковою умовою є сівба в добре розроблений ґрунт, коли він не мажеться під час обробітку і прогрівається на глибині 10 см до 5-8°С.
При сівбі льону в оптимальні строки у рослин краще розвивається коренева система, вони швидко сходять і випереджають у рості бур'яни. Ріст і розвиток рослин проходить у сприятливіших умовах з відносно невисокою температурою повітря і достатньою вологістю ґрунту, вони стійкіші проти ураження хворобами і вилягання, раніше достигають, що дає можливість збирати врожай в липні-серпні, а вилежування трести - у серпні.
Сівбу льону необхідно провести впродовж 3-4 днів. При запізненні із строками сівби зменшується урожайність волокна і насіння, знижується якість продукції.