Льон - це найстародавніша культурна рослина, яку однією з перших почала використовувати людина. Стебла льону, нитки, мотузки та інші вироби знайдені у будівлях, що відносяться до кам'яного віку. Разом з коноплями льон одягав, годував, зігрівав стародавню людину. Із прадавніх часів, ще до заснування Київської держави, льон, для одержання волокна, олії і виготовлення полотна, вирощували всі племена, що населяли територію сучасної України. Швидке збільшення посівних площ льону відбулось у XIII столітті.

Льон прядивний здавна вирощували і в інших країнах світу - у Китаї, Індії, Єгипті, Сирії. Найбільшого розквіту льонарство досягло

у 60-80-ті роки минулого століття. У світі тоді було близько 1,5 млн. гектарів льону-довгунцю, в Україні щорічно засівали ним 230-240 тис. га. Урожайність волокна була у нашій державі в межах 5-6 ц/га, насіння 3-4 ц/га. Галузь льонарства в Україні була добре розвинута, причому мала повністю завершений цикл - від вирощування до одержання готових виробів.

Урожайність волокна в багатьох господарствах і навіть в районах становила 8-10 ц/га, насіння 5-8 ц/га. Проте, починаючи з 1993 року, стан льонарства в Україні значно погіршився. Посівні площі в 1996-1998 pp. скоротилися до 40 тис. га. Виробництво волокна порівняно з 80-ми роками зменшилося майже в 10 разів (табл. 1). За цей час Китай збільшив площі посіву під льоном-довгунцем до 130 тис. га, Франція з 40 до 80 тис, удвічі зросли вони в Бельгії, втричі в Єгипті.

 

Таблиця 1 - Вирощування льону-довгунцю в Україні

Показники	1999 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2004 р.
Площа, тис. га	20,7	23,6	24,4	27,0	32,2
Валовий збір волокна, тис.т	5.5	12.3	11,0	11,0	16,2
Урожайність волокна, ц/га	2,7	5,2	4,5	4,5	5,0