У насінні льону олійного міститься до 45% олії, яка швидко висихає (йодне число 175-195), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку. Олія - найкраща сировина для лакофарбової промисловості і виготовлення натуральної оліфи. З неї виготовляють оліфу для високоякісних фарб, які використовують в електротехнічній, авіаційній, автомобільній, ливарній, суднобудівній промисловості. Олія льону використовується у миловарінні та медицині, для їжі та у харчовій промисловості. Завдяки вмісту ненасичених жирних кислот (олеїнова, лінолева, ліноленова, ізоліноленова), олія сприяє зниженню вмісту холестерину в крові.

Льон має велику кормову цінність. В одному кілограмі насіння міститься 1,8 кормових одиниць, а в макусі - 1,2 к.о. Макуха містить 33% білка та близько 9% жиру і за кормовими якостями переважає макуху інших рослин, тому що легко засвоюється тваринами.

Із стебел льону олійного, яким є льон-межеумок (L.u.inter-media), виробляють волокно для грубих тканин, шпагат та іншу потрібну для народного господарства продукцію. Солома, яка містить до 50% целюлози, служить сировиною для виробництва сигаретного паперу, картону. З відходів переробки стебел на волокно - костриці виготовляють будівельні та мебльові плити.

Насіння і олію льону використовують також як лікарські засоби. Якщо насіння залити окропом, то через 2-3 години воно розбухає і утворюється слизоподібна маса, що має протизапальну і обволікаючу дію, застосовується при запаленні та виразках шлунково-кишкового тракту. Лляну олію вживають в їжу в разі порушення обміну речовин та при атеросклерозі. Із олії одержують препарат лінетол для лікування опіків шкіри.

Льон олійний має агротехнічне значення. На відміну від соняшнику, у південних і східних регіонах України він є добрим попередником, особливо для зернових культур. Озима пшениця після льону забезпечує урожайність таку саму, як і при сівбі після чорного пару.

Із чотирьох видів льону (довгунець, межеумок, кучерявець та сланкий), виключно на олію вирощують льон-кучерявець. Проте в Україні для одержання олії в основному вирощується льон-межеумок. Льон-кучерявець є культурою країн Середньої Азії та Кавказу (табл. 1.).

З льону-межеумка можна одержувати грубе волокно, а льон-довгунець вирощують головним чином для одержання якісного волокна, одночасно з насіння теж добувають олію. Найбільший урожай насіння і вихід олії одержують з льону-межеумка і льону-кучерявцю, які часто об'єднують під однією назвою - льон олійний.

Розгалуженість стебла і кількість коробочок залежно від умов вирощування дуже змінюється. При загущенні посівів рослини можуть бути одностебловими з малою кількістю коробочок.

 

у порівнянні з льоном-довгунцем

Ознаки	Межеумок	Кучерявець	Довгунець
Маса 1000 насінин, г	до 6	до 8	до 5,5
Вміст олії в насінні, %	до 42	до 45	до 39
Гілкування стебла	менше	сильне	не галузиться
Стебел на рослині, шт	1-2	4-5	1
Плодів на рослині, шт	15-20	30-60	5-10
Висота рослин, см	50-75	30-50	70-125

 

Олійний льон є давньою культурою. В Індії, Китаї, Єгипті, країнах Закавказзя його вирощували за 4-5 тис. років до н.е. Давні слов'янські племена також добре знали цю культуру і вміли виготовити з льону прядиво, а з насіння - олію. На території України культура льону відома ще до виникнення Київської Русі.

Спостерігається тенденція зменшення посівних площ олійного льону у світі. У 50-х роках минулого століття найбільші площі льону олійного були в Миколаївській, Кіровоградській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Проте в 1955 році вирощування льону олійного в Україні було припинено та, у зв'язку з його скоростиглістю, перенесено до Казахстану на цілинні землі.

Найбільші посівні площі льону олійного в Канаді, Аргентині, Китаї, Індії, США, Росії.

В Україні льон олійний у 2002 році вирощували на площі 1500 га - у Миколаївській, Запорізькій, Одеській областях.