1. Значення, походження та поширення кмину

Значення
Насіння кмину містить 4-7 % ефірної і 14-22 % жирної олії. Ефірну олію та її компоненти - карвон (50-65 %) і лимонен (20-30 %) - використовують у лікеро-горілчаній,
харчовій, кондитерській, парфумерній, тютюновій, фармацевтичній промисловості. Насіння кмину має приємний пряний смак, тому його використовують як приправу при випіканні хліба, виготовленні сиру, солінні овочів і риби, виробництві консервів.
У медицині застосовують як проносний, жовчогінний, заспокійливий засіб, при бронхіті, пневмонії та для підвищення апетиту. Жирна олія використовується на технічні цілі. Макуха - цінний білковий корм для тварин. Кмин - цінний медонос.
 
 
Походження та поширення
Батьківщиною кмину є Європа, де він часто зустрічається у дикому виді на луках, узліссях, схилах. Це одна з найстародавні-ших рослин, його насіння виявили у будівлях кам'яного віку. Кмин вирощували у Київській Русі уже в VII] столітті, а з XVIстоліття виготовляють із нього ефірну олію. Основні площі кмину в Україні зосереджені у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях. Його урожайність становить 6-9 ц/га, може досягати 12-15 ц/га.
 
Вирощуються наступні сорти: Подільський 9, Случ, Тонус та ін.