Значення
Ефірна олія нагромаджується в усіх частинах рослин, але найбільше ЇЇ в суцвіттях - 0,8-3,0 %. В ефірній олії найбільшу цінність мають ЇЇ основні компоненти -ліналілацетат (30-56 %), ліналоол (10-12 %), а також гераніол, нерол, камфора та in. Використовують олію в парфумерно-косметичній, миловарній, харчовій, фармацевтичнії! промисловості. Квіти і олію застосовують в медицині для лікування різних хвороб, це добрий антисептик. Лаванда - цінний медонос. З 1 га збирають 1,0-1,5 ц меду.
Дикоросла лаванда відома ще до нашої ери. Вперше почали її вирощувати наприкінці XVI століття в Англії. Поширена вона також у Франції, Болгарії, Угорщині, Іспанії, Японії та інших країнах. В Україні промислові плантації лаванди були закладені у 1929 році у Криму, де зараз найбільші її насадження - 3300 га у 1997 році. Середня врожайність свіжих суцвіть 20-30 ц/га, може досягати 40-45 ц/га. Вихід ефірної олії 15-35 кг/га.
Сорти: Рекорд, Степова, Синєва, Ізіда, Слов'янка.
Біологічні особливості
Лаванда - це багаторічна, низькоросла (35-60 см), вічнозелена, напівкущова рослина. За доброї агротехніки вона може давати врожай впродовж 20-25 років.
Вимоги до температури
Як гірська рослина лаванда досить холодостійка. У Криму переносить зниження температури до -20°С. При наявності снігового покриву товщиною 25 см - до -28°С. Менш стійкі до морозів старіші плантації. Сходи у фазі 4-5 пар листків витримують приморозки до -8-10 °С. Впродовж вегетації для лаванди кращою є тепла, а під час цвітіння - жарка погода. Це сприяє збільшенню врожаю сировини.
Вимоги до вологи
Лаванду відносять до посухостійких культур. Надлишок ґрунтової чи атмосферної вологи приводить до захворювань і випадання рослин. Однак нестача вологи у першій половині вегетації (до цвітіння) призводить до зниження врожаю.
Вимоги до світла
Це світлолюбна рослина. Затінення зменшує розмір квіток, вміст олії в них, пагони сильно витягуються. Вирощують її на площах, які мають південний схил.
Вимоги до грунту
Лаванда може рости на різних грунтах. Кращими для неї є карбонатні чорноземно-супіщані і суглинисті грунти з домішками щебеню, гальки й каміння. Грунти перезволожені з підвищеною кислотністю для неї непридатні.